понеділок, 11 грудня 2017 р.

Фестиваль повітряних куль

          Минулого року, володіний співробітник збирався їхати на два дні на фестиваль повітряних куль і запропонував нам. На два дні нам не виходило, то ж вирішили поїхати туди і назад (1.5 год в одну сторону). І от цього року, в четвер, фейсбук мені нагадує про цю подію, а вона відбувається кожного року, в другу пятницю місяця. Що робити, і хочеться і колиться: з одної сторони цікаво прдивитись, як в небо здіймаються повітряні кулі, як літають спортивні літаки іт.д, а з іншої сторони трошки ліньки, все таки до 4 ми на роботі, Артем в садку, треба подумати про вечерю для Артема в термос, і нам щось перекусити після роботи, їхати 1.5 год. 🌝 описала більше мінусів ніж плюсів 😀, але ми таки вирішили поїхати. 
Погода була чудова, 1.5 год і  и в Тацмандорфі. Це великий фестиваль, туди зїжаються багато багато людей, вони збираються за столиками та святкують кожен своє. Артем зразу побіг на надувний дитячий замок пострибати, 
я насолоджувалась солодкою ватою, не їла її мабуть років 10, 
Артем побачивши це, швидко прибіг і почав допомагати її зїсти- мммм, як же ж вона йому посмакувала.
Ну от, трошки прогулявшись по території, 
подивились на літаки, які робили фігури вищого пілотажу, 
ми знайшли місцечко і почали спостерігати 
як завозять повітряні кулі, як їх надувають і .... - вони всі починають підніматись в небо 
і летіти куди їм вітер підкаже. Якщо почекати 2 год то мабуть модна побачити неповторну картину: ніч, і багато повітряних палаючих куль , які повертаються до місця зльоту. Але була вже й так пізня година і ми вирішили повертатись додому. 
Артем випив в машині своє молочко і заснув дорогою, а я вибирала фотографії, та відсилала рідним, постала у фейсбук, було багато вражень і якесь таке відчуття, що побачила щось незвичайне та прекрасне. Цікаво було б побувати в Кападокії. Може колись моя мрія збудеться, а зараз на цьому буду закінчувати наш незвичайний п'ятничний вечір

понеділок, 9 жовтня 2017 р.

Італія(Italy, Bibione) - відпустка



      Італія - неповторна, сонячна і така багата на цікаві місця країна. 
      Надіюсь що колись, зробимо тур по Італії і побачимо це все на власні очі.
      Вирішили цього року провести відпустку в Італії. По плану - це коротка відпустка на тиждень, яка включає в себе: відпочинок біля моря, Венеція, Верона та Сірміоне.
   Вибір готелю - це досить складне завдання для планування відпустки, нам пощастило: мої австрійські знайомі довго вибирали готель і вибрали Imperial, а ми скористались їхньою порадою і теж вибрали його, він справді класний (наша кімната та дитячі розваги в готелі). 
Готель знаходиться у місті Бібіоне, про саме місто можу сказати: що воно чудово підходить до відпочинку з дітьми: пологий пляж, чистий пісочок, багато майданчиків на пляжі та дитячих атракцій по вулицях міста, є великий парк атракціонів, практично кожний готель має розваги для дітей тощо.
       А тепер трішки про нашу відпустку.
       Погода була різна і в залежності від того планували наш відпочинок. 
Перший день було прохолодно,

 але море було досить тепле, пляж майже пустий, 
хвилі, артем тішився та тікав від хвиль, потім дозволили намочити йому ніжки, а закінчилось все тим що Артем з необережності впав у воду два рази (перший ранок на морі) і ми пішли переодягатись. Після обіду вже потеплішало, то ми взяли іграшки для піску і пішли працювати: будувати дороги, парковки та тунелі. 
        Другий день -моє день народження. Так мені щастить що уже другий рік поспіль зустрічаю його в якійсь країні, минулого року була іспанія, цього року італія. Ранок ми провели на пляжі
 А потім, щоб краще запамятати свій день народження, ми поїхали у Венецію. Я довго чекала зустрічі з нею, так як місто без доріг, машин, дерев, трави - це для мене була велика загадка і хотілось на власні очі побачити це все. Отже, Венеція http://ireneua.blogspot.co.at/2017/09/venice.html
        Третій день - сонячний сонячний. От ми і вирішили провести весь день на морі. Зранку пішли на пляж, в нашого тата проявився величезний талант скульптура, от він і виготовляв різні шедеври, а я в той час забавляла Артемчика, бо ж Артем весь час хотів допомагати, поливати водою, або поправити лопаткою щось. Коли Артемчик пішов спати, то я пішла до басейну позагаряти і вивявилось, що тепер, просто лежати, коли ніхто не поливає ноги, ніхто тебе не чіпає, ні за ким не потрібно слідкувати і т.д - це так нудно і скучно :). Ну от,  прокинувся Артемчик і ми пішли відкривати для себе дитячий басейн. 
Та виявилось, що забрати Артема з води зовсім непросто, він не купався весь час, але то кораблики запускав, то їсти там варив, то машини мив, то квіти і підлогу поливав і т.д. 
Через 1.5 год пішли на пляж, там хоть у пісочку багато часу проводить. 
  Цілий день лінивий відпочинок, то на вечір придумали піти в парк атракціонів, які відкриваються тільки в 7 год. Ох досить пізно, але мусимо спробувати. Ми були там найперші і ходили обдивлялись на чому то можна покататись, коли тут раптом клац, клац , музика включається і один за одним атракціони відкриваються. Спершу машинки, потім колесо огляду, потім машинки, літачки, човники і, домовляємось що вже останній атракціон, бо нам час вечеряти, Артем погоджується і, останні машинки зі швидкісним спуском - ох як вони вразили нашого малюка, він цілу дорогу до готелю розказував який крутий поворот та швидкий спуск.  
Швиденько повечеряли та спати.
     На четвертий день, Володі приходить на думку суперова ідея- покататись на велосипедах, він бачив внизу багато багато, мабуть прокат. От ми йдемо зранку на рецепцію і питаємо чи можемо орендувати велосипеди, виявляється без проблем і до того ж вони безкоштовні. Оце так класно!!!! Ми вибрали собі велосипеди,

 і поки сонце ще не пече, поїхали досліджувати велосипедні доріжки. Було дуже і дуже класно, та нам потрібно повертатись в готель, велосипедна прогулянка заколисала Артема і він вже почав позіхати, ну і настає час обіду для Артема це 11 год ))), це для тих хто в 6 просинаються. Коли Артемчик спав, я мала час щоб побігати. От 4 км позаду, і зразу в басейн - це супер класно, зразу всі сили відновились. 
Артемчик проснувся, можна йти на пляж. Цього дня пляж був досить цікавий: мабуть вночі були відпливи і територія піску значно збільшилась і той пісок був немов місиво, багнюка - це ж яке щастя для дітей(Багнюка - Артемчика щастя): хтось зробив яму і туди натекла вода, то черга робилась з дітей щоб там пострибати, або просто бігали по калюжах на піску, або Артем робив мячики з піску і кидав у ту велику калюжу - одним словом всі діти знайшли собі там заняття. А тато наш продовжує робити шедеври

Щоб витягнути Артема з таких таляпань треба йти в готель, бо він не може інакше посохнути і посидіти на березі, його як магнітом туди тягне. 
     Крім пляжу для нас виявилось досить цікавим заннятям кататись на велосипедах. 
 Знову намотали 10 км і встигли на вечірку біля басейну, ресторан пригощав вином та різними морськими снеками. 
А потім стандартна програма: у нас вечеря, Артемчик в ресторані п'є молочко і дивиться мультики і спати.
       Четвер, передають цілий день дощі у Бібіоне, а в нас була ідея ще поїхати в Сірміоне та по дорозі у Верону. Ми трошки лінувались, бо це 250км в одну сторону, але сама погода нас спонукає їхати. То ж зранку велопрогулянка , ранній обід і поїхали. 

     Сірміоне - це вузький півострів довжиною 4 кілометри, який косою врізається в озеро Ґарда.
 Найбільше в Італії і найчистіше у Європі озеро розташоване біля південного підніжжя Альпійських гір. Найвизначніша пам’ятка тих часів – замок Скаліджеро.
 
 Часу в нас небагато, то ж відкидаємо прогулянку містом, а їдемо зразу на замок.  

        Замок гарний, мені нагадав з зовні Ласкенбурзький замок що біля нас, але в цей замок можна зайти всередину і піднятись на найвищу вежу. Краєвиди звідти вражають (вигляд на Сірміоне з вежі): озеро Гарда таке велике, що не видно другого берега, немов море, з висоти видно містечко, човники, лісочок і водяні простори..... 
Сам замок у гарному стані, все гарно доглянуте, мені було досить цікаво побачити замок, який стоїть на воді, і тільки
  один міст, який зєднує замок з півостровом.
      Є ще можливість прокататись човником по озеру до джерела термальних басейнів, та в нас попереду ще Верона, то ж рушаємо далі.
Перечитавши відгуків про Верону, для себе вирішила що не дуже хочу побачити балкончик Джульєти- маленький балкончик, який виходить у невеличке подвіря повністю заповнене туристами; зважаючи на те, що у нас трошки більше години на Верону, то ж не будемо дивитись на всі пам'ятники та церкви. Одне чого я хотіла потрапити у Верону - це Арена ді Верона, третім за розміром та одним з найкраще збережених амфітеатром серед аналогічних римських будівель, поступаючись лише Колізею та амфітеатру в Санта-Марія-Капуа-Ветері. 

Рухаємося прямо до головної площі міста - П'яцци Бра (італ. Piazza Bra). Головний вхід на площу відкривають Портоні дела Бра (італ. Portoni della Bra) - дві старовинні арки - залишки давніх міських стін.


Пройшовши зовсім трохи, бачимо невеличкий фонтан
а за ним Арену ді Верона (італ. Arena di Verona) - античний римський амфітеатр, побудований близько 30-го року для проведення гладіаторських боїв та циркових вистав. Будова була розрахована на більш ніж 30000 глядачів. У Середньовіччя на його сцені спалювали єретиків, влаштовували турніри та фестивалі, згодом - бої з биками. Сьогодні ж в амфітеатрі проводяться регулярні оперні спектаклі. 
Вражає товщина стін і і цікаво пройтись по тунельчиках
Загалом досить таки цікаво було це все побачити і вирушаємо у наш готель.
Останній день відпустки провели біля моря та катаючись на велосипедах
 А потім смачний обід

і пакування речей додому.

Відпустка закінчилась. 
Бувай Італія.
Побачимо куди ми поїдемо наступного року :)