вівторок, 19 січня 2016 р.

Різдво в Україні та 1,7 Артемчику

       Цей місяць почався з приїзду гостей. Олеся з сім'єю завітали у різдвяний Відень. Спершу здавалось що буде важко з двома маленькими в одній квартирі, але Артемчик та Яремчик вчасно та гарненько лягали спати, то ми навіть могли робити вечірні посиденьки на кухні. Хлопці бавилися дуже гарно,особливо Артемчику сподобалась Роксолянка, він хотів щоб вона книжки йому читала і ходив весь час за нею, дуже смішно було спостерігати.


     Зразу після від'їзду наших гостей і ми спакували сумки та поїхали в Україну. Два тижні в Україні виявились дуже насиченими. Перший тиждень вирішували свої справи та зустрічались з львівськими друзями, 


               
їздили до хресної та допомагали прикрашати ялинку сестричкам. 
 
Ну і свої дві ялинки Артем чудово прикрашав (цього року скористалась ідеєю від Христі Слободян про ялинку з фетру, дуже цікава ідея і буде на наступний рік теж).  
     Відсвяткували Новий 2016 рік в сімейному колі та поїхали по родичах. 
   Спершу заїхали в Заболотці. Там Артемчика зустріли аж дві баби та два діда. Нікому він там не давав скучати: за шторою ховались усі і навіть прабаба Марія; прадіда Михайла заставив бавитись машинками - було весело усім. 
                
                 
      Потім ми поїхали на святий вечір у Рожнятів. 
Нам пощастило і випало багато снігу. Тато зразу купив санчата і радості не було меж.
З появою сніга і для Артемчика зразу появилось багато роботи: лопатою його розгрібати, навантажувати на самоскида сніг і перевозити з одного місця в інше, тощо. 

       Різдво пройшло дуже весело: відвідала багато друзів, 
            
Артем вперше побачив сніг,

 вперше побачив колядників. 
Вони справляли двояке враження: спершу Артем придивлявся, а потім коли колядка закінчилась і колядники ішли, то Артем казав ще і ще. 
      В останній день свят ми поїхали у Відень. Вперше вирішили їхати вдень-запаслись книжками та іграшками і поїхали. Загалом іхалось нормально, Артем поводив себе дуже чемно. Неочікувана затримка виявилась на кордоні, де ми провели 4 години - машини просто не рухались взагалі. 
    Артемчик адаптувався досить швидко. Ми майже зразу по приїзді зустрілись з Александро.
    На вихідних їздили до Устинки в гості. Дітки вже дорослішають і більше бавиляться один з одним.
В сімейному колі відсвяткували Святу вечерю.
І так закінчився ще один місяць.
                                               Відео https://vimeo.com/152343643
Ще трошки про Артемчика, тепер він змінюєтьс набагато повільніше ніж раніше :).  Цього місяця замітила, що Артем починає грати ролі різних героїв з книжок. Наприклад, коли розказувати казки, він виконує все те що розповідається: стукає в двері, лягає спати, каже "ойойой", падає коли потрібно, каже "так" чи "ні"  замість головних героів тощо. Є така книжка про різні професіі, то він кожну сторінку інтерпретує, тобто де інспектор - то бере чемоданчик і йде з одної кімнати в іншу, де фетболіст - біжить до м'яча та копає, де учений - набирає перед собою багато книжок і сідає ніби їх читає.
    Я завжди Артемчику розказую, що Пітра та Александро говорять наіншій мові, тому що ми в іншій країні. І нещодавно Артем почав повторювати за ними слова. Наприклад, "come" - він знає що це Пітра так говорить і це означає прийди, або "fish" - риба. Не знаю як надалі буде, але наразі розуміє що мама говорить так бо то на українській мові, а Пітра говорить інакше бо це на німецькій мові. Ну і український вплив теж відбивається на Александрові - він часто говорить "дай дай", "ні", коли кажу Артемчику махай привіт, то Александро теж починає махати.
Зуби: + 3 нових зубчики. Тепер їх 15.
Їжа: все частіше і частіше Артем їсть сам ложкою, ще трошки і надіюсь повністю буде їсти сам.
Артемчика мова:
Нові слова вже важче записувати тому що він починає багато повторяти, наразі це ті які згадала:
Сіте світло
Сити чистити
Бу бурий
Зіний зелений
Сі сірий 
Си сир
Зіці зірка 
Абу яблуко
Масо м'ясо
Сяду сяду
Анге ангел
Віте Вітя
Бан банан
Пеньо печенько
Наню Надя 
Яма яма
Зяаку зарядка
Зяму замок
Поті потім
Соньо сонце